Терміни “екстраверт” та “інтроверт” вперше були введені в науковий обіг Карлом Густавом Юнгом. У розумінні Юнга інтроверти та екстраверти були двома різними психологічними типами особистості зі своїми чіткими характеристиками. В даний час психологи розглядають екстравертів та інтровертів як два полюси, що лежать на різних кінцях градієнтної шкали, що показує ступінь відкритості конкретної людини до зовнішнього соціального досвіду.
зміст
Згідно з цією постановкою питання, чистих екстравертів та інтровертів у соціумі є не так і багато, а переважна більшість людей належить до проміжного типу особистості – є амбівертами. У цьому сенсі, залежно від їхнього розташування між двома полюсами градієнтної шкали, амбівертів можна розділити на:
- чистих амбівертів, що однаково поєднують у собі якості екстравертів та інтровертів;
- амбівертів із ухилом в інтроверсію;
- амбівертів із ухилом в екстраверсію.
Визначення понять
Говорячи про інтроверти та екстраверти, необхідно визначитися з тим, що вкладається в обидва ці поняття. Насамперед, треба сказати, що людина — істота соціальна. Ми всі є членами суспільства і так чи інакше ми контактуємо з іншими членами соціуму. Поняття екстравертованого та інтровертованого типу особистості, в першу чергу, визначають характер взаємодії конкретної людини з навколишнім соціумом.
Екстраверти більшою мірою націлені на отримання подразників з навколишнього зовнішнього соціуму. Відповідно, вони соціальніші, товариські, націлені активні міжособистісні контакти. Фокус уваги інтровертів, навпаки, спрямований усередину себе, на внутрішню психічну активність. Інтроверти більш замкнуті, менш товариські, менш потребують активного соціального життя, не відчувають дискомфорту, залишаючись наодинці із самим собою. Таким чином, говорячи про інтроверти та екстраверти, можна бачити, що ці два типи особистості є своєрідними полюсами, двома протилежностями. Цитуючи класика, вони так само далекі один від одного як «хвиля і камінь, вірші і проза, лід і полум’я».
Інтровертований тип особистості (інтроверт)
Інтроверт – це людина, чий фокус уваги в основному спрямований углиб себе, на свій внутрішній світ. Головним чином, він зосереджений на своїх відчуттях, а також на їхньому осмисленні та усвідомленні. Але це зовсім не означає, що інтроверти ігнорують зовнішній світ. Можна цілком слушно сказати, що внутрішній світ є для інтроверта його зоною комфорту. Проте для нормально розвиненої інтровертної особистості навколишній соціальний світ однозначно не буде зоною дискомфорту, хоча також він не буде зоною комфорту. Більше того, вузьке соціальне коло є для інтроверта зоною комфорту, в якій він може поводитися відкрито і розкуто.
При цьому треба сказати, що існує поширена думка, що бути інтровертом означає мати якийсь розлад особистості і бути позбавленим деяких соціальних навичок. Ця думка абсолютно неправильна – інтроверти є абсолютно нормальним типом особистості, поряд з усіма іншими. Ті, хто поширюють такі думки, плутають інтровертів з людьми, які мають уникаючий тривожний розлад особистості (патологічну сором’язливість), або будь-які соціальні фобії. До цього варто додати, що інтровертні сторони особистості часто забезпечують людині більший шанс на соціальний успіх, ніж сторони особистості екстраверта.
Переваги інтроверта
Незважаючи на те, що більшість людей вважає успіх, славу і популярність долею екстравертів, інтроверти, хоч як це парадоксально, мають більше шансів відбутися в житті, ніж екстраверти.
- Шанс взяти максимум від освіти в інтроверта набагато вищий, ніж у екстраверта. Отримання знань та їх засвоєння – процес, спрямований на інтроверсію, на ретельну внутрішню роботу. Екстраверт часто відволікається від навчального процесу і сприймає навчання як період, під час якого він вестиме активне соціальне життя, приділяючи власне навчанню дуже мало свого часу. У цьому сенсі для досягнення успіху екстраверту в порівнянні з інтровертом потрібно прикладати додаткові зусилля, або мати якісь істотні переваги, наприклад, високу швидкість мислення та вміння засвоювати матеріал за менші проміжки часу.
- Інтраверти, як правило, мають більше професійних навичок та компетенцій (якщо, звичайно, не розглядати варіант шоумена чи тамади). Цей пункт випливає з першого — вміння легко сфокусуватися і зосередитися допомагає інтровертам краще опановувати необхідні навички і воно дозволяє їм поринати глибше в специфіку будь-якої професії.
- Інтраверти менш навіювані та ними важче маніпулювати, вони менше залежать від громадської думки. Інтроверти часто сфокусовані на своєму внутрішній світі часто просто пропускають ті зовнішні подразники, які точно не пропустив би жоден екстраверт. Крім того, специфічний темперамент інтроверта змушує його постійно займатися самоаналізом та рефлексією. У цьому сенсі йому набагато складніше вселити думки, які не збігаються з його власним світоглядом. Більш «поверхневий» екстраверт рідко заглядатиме всередину себе і, відповідно, йому буде важче знайти ті моменти, в яких їм маніпулюють.
- Цей пункт також випливає з попереднього: зазвичай інтроверти менш залежать від суспільної думки, що дуже часто є для них перевагою, відкриваючи для них більше простору для маневру і пошуку оптимальних рішень.
- Як це не здасться дивним, але багато інтровертів є дуже ефективними лідерами, які вибирають з безлічі варіантів найвірніші рішення. Все це походить від тієї ж можливості інтроверта сфокусуватися на пошуку рішення поставленого перед ним завдання. Крім того, ми вже говорили, що будь-який інтроверт легко освоює будь-які необхідні для нього навички та компетенції. І він може також спокійно освоїти навички ефективної комунікації, що важливо для лідера, хоча, безумовно, екстраверт завжди випереджатиме його в цьому. Але в той же час інтроверт у порівнянні з екстравертом завжди краще відчуватиме свій колектив. Для інтроверта не важко читати думки і почуття та інших людей, оскільки ця навичка у них відпрацьована до досконалості.
- Оскільки люди цього типу особистості краще можуть налаштуватися на хвилю свого співрозмовника, краще вміють слухати, то багато людей вважають за краще дружити саме з інтровертами. Інтроверти краще за екстраверти розуміють свого співрозмовника і приділяють йому більше уваги. Для розмови до душі глибокий інтроверт підходить більше поверхневого та вітряного екстраверта, якому будь-якої миті може набриднути суспільство свого співрозмовника і він може помчати в далечінь у пошуках нових зовнішніх подразників.
Недоліки інтроверта
«Якщо довго вдивлятися в прірву — безодня починає вдивлятися в тебе» — це вираз справедливий для всіх інтровертів. На жаль, люди з інтровертованим типом особистості більш схильні до розвитку різних психічних розладів.
Шизоїди, люди, схильні до різного роду сезонних загострень найчастіше належать саме до подібного типажу. Обсесивно-компульсивні розлади (ОКР), депресія, різні пологи соціофобій — усе це типовий «букет» розладів, який потенційно може розвинутись у несприятливих умовах у кожного чистого інтроверта. Останній ступінь інтроверсії плавно перетікає в аутизм. За свою глибину та зосередженість інтроверти вимушено розплачуються своєю ментальною вразливістю.
Крім цього, одним з основних недоліків інтровертів є те, що їм набагато важче налагодити соціальні контакти в порівнянні з екстравертами. У психології існує так зване число Данбара – максимальна кількість соціальних зв’язків, які може підтримувати людина. У середньому по лікарні це число дорівнює 150, але це тільки в середньому. Зрозуміло, що це замкнутий інтроверт, який підтримує зв’язки з 2-3 найближчими людьми, і екстраверт, кількість контактів якого перевалює за кілька сотень, у середньому дадуть розкид приблизно в 100-200 контактів на одну людину.
Екстравертований тип особистості (екстраверт)
Фокус психічної діяльності екстравертів, на відміну інтровертів, спрямований переважно зовні. Зона комфорту екстраверта – соціальна активність. У той же час, за аналогією з інтровертом, самотність у разі норми хоч і не є зоною комфорту для екстраверта, але водночас не є його зоною дискомфорту.
Як і у випадку інтроверсії, екстраверсія має свої крайні форми, а також деякі розлади особистості, які можуть бути змішані з нею — наприклад синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), а також різноманітні форми дисоціальних розладів особистості (соціопатії).
Переваги екстраверта
Основні переваги екстраверта пов’язані з його вмінням встановлювати численні соціальні зв’язки та його вміннями отримати з цих зв’язків користь для себе. Крім цього, можна виділити такі переваги екстравертів:
- Екстраверти швидше опановують соціальний досвід. Через свої природні особливості вони швидше набувають навичок соціального функціонування. На початковому етапі життєвого шляху екстраверти, як правило, успішніші за інтроверти.
- У середньому екстраверти мають ширше коло інтересів, ніж інтроверти. Це з тим, що екстраверти часто люблять дивитися не вглиб, а вшир. При цьому вони стають володарями широкого світогляду. За бажання та наявності певних переваг цей фактор може призвести екстраверта до успіху навіть у науковій діяльності.
- Екстраверти, в середньому, у короткостроковий період зазнають більшого ступеня емпатії до іншої людини, ніж інтроверти. Екстравертам властиві душевні пориви, які будь-коли розділять раціональні інтроверти. Представники цього типу живуть тут і зараз, і їм важливо виявити свої почуття саме в моменті. У цьому сенсі екстраверти здаватимуться людянішими і душевнішими за стриманих і мало емоційних інтровертів.
- Якщо інтроверти є ефективними лідерами, то екстраверти є ефективнішими лідерами. Екстраверт може легко надихнути людей на подвиги, промовивши полум’яну та надихаючу мову. Якщо інтроверт – це управлінець-бюрократ, то екстраверт – типова криза-менеджер.
- Схильність до виникнення різних психологічних проблем — точно не для екстраверта. Психіка екстравертів, на відміну від інтровертів, більш гнучка та стійка до всіляких стресів та негативних впливів.
Недоліки екстраверта
Так як екстраверти знаходяться на протилежному від інтровертів полюсі, то і недоліки у них будуть протилежні зазначеним перевагам інтровертів. Все, що було вказано в достоїнствах інтровертів, люди такого типу особистості повинні так чи інакше компенсувати своїми вольовими зусиллями.
Схильність розсіювати свою увагу на безліч напрямів і природне прагнення отримувати нові подразники ззовні часто призводять до того, що екстраверти виявляються не в змозі без додаткових зусиль досягти успіхів в будь-якому починанні. До цього додається невміння розставити пріоритети та небажання сконцентруватися на справді важливих проблемах. Інтереси випадкових знайомих часто стають для екстравертів важливішими за інтереси сім’ї та близьких людей. Керівник-екстраверт, який не вміє зупиняти себе, часто захоплюється нездійсненними прожектами замість того, щоб зосередитися на рутинному управлінні своєю справою.
Чистим екстравертам, так само як чистим інтровертам, дуже часто потрібні люди, які будуть знаходитись поряд і контролювати їх. У першому випадку, щоб не дати екстравертам відірватися від реальності, у другому — щоб повернути інтровертів у цю реальність, висмикнувши з глибин власного внутрішнього світу.
Амбівертований тип особистості (амбіверт)
Як було зазначено, нині психологія розглядає інтроверсію і екстраверсію як крайніх точок градієнтної шкали особистості людини. Відповідно, навіть виходячи з теорії ймовірності можна припустити, що більшість людей буде знаходитися десь між цими двома крайніми точками. Людей, які є чистими екстравертами чи інтровертами, буде не так багато в порівнянні із загальною масою, що поєднує в собі риси обох типів особистості. Тип особистості, що займає проміжне положення між інтроверсією та екстраверсією, називається амбівертованим, а люди, йому відповідні – амбівертами.
Відмінності амбівертів від інтровертів
Незважаючи на те, що амбіверти – це люди з психотипом, що поєднує в собі деякі якості інтровертів та екстравертів, все-таки вони мають свої відмінності від обох зазначених типів. Наведемо основні відмінності амбівертів від інтровертів:
- Амбіверти більш відкриті до зовнішнього соціального світу. На відміну від інтровертів, вони дуже легко пристосовуються до нового соціального середовища.
- Пристосовуючись до зовнішнього соціального середовища, амбіверти дуже гнучкими. І навпаки — у інтровертів ступінь гнучкості не такий великий, як у амбівертів.
- Соціальна активність здебільшого є для амбіверта зоною комфорту. У цьому, як було зазначено, не можна сказати, що з інтроверта зона соціальної активності є зоною дискомфорту, а й зоною комфорту її назвати складно.
- Як наслідок, амбіверти проводять у соціальному середовищі набагато більше свого часу. Їхня соціальна активність різноманітніша. Інтроверти, як правило, не ведуть таку активну соціальну діяльність, їхнє коло спілкування вже, і вони при цьому більш вибіркові при виборі потенційних соціальних контактів.
Після вивчення цього списку може скластися враження, що йдеться про типовий екстраверт. Але, як говорилося, амбіверт має свої відмінності не тільки від інтроверта, а й від екстраверта.
Відмінності амбівертів від екстравертів
В очах близьких людей амбіверт може виглядати веселунцем, балаком і душею компанії. Насправді, така думка буде вельми поверховою і суб’єктивною, оскільки здебільшого вони не бачили те, як поводиться ця людина в чужому і незнайомому для неї соціальному середовищі. На відміну від екстравертів, амбіверти менш відкриті до зовнішнього світу і в соціальному середовищі їм потрібно проводити набагато менше часу.
- Амбіверти прагнуть вибирати для себе більш-менш знайоме соціальне середовище. Незважаючи на те, що амбіверт може мати репутацію люблячої пригоди і легкої на підйом людини, подорож автостопом — не те, на що піде навіть найактивніший амбіверт. Поїхати в компанії в подорож або відправитися у відрядження разом із колегою по роботі не складе для нього труднощів. У цьому сенсі він буде набагато активнішим за інтроверт, але все ж таки вирушити на вечірку, де немає жодного знайомого — для амбіверта буде вже важко. При цьому для екстраверта навіть не стоятиме питання, чи варто туди йти. Звичайно, він вирушить туди без найменшої тіні сумніву.
- Як правило, у амбівертів не виникає жодних проблем при встановленні словесного контакту з іншою людиною. При цьому, порівняно з екстравертом, вони можуть менше часу підтримувати розмову з малознайомою людиною. У екстраверта поріг втоми від малозначних розмов завжди буде набагато вищим навіть у порівнянні з товариським амбівертом.
- Те, що зближує амбіверта з інтровертом — амбіверт менш схильний вести малозмістовні бесіди порівняно з екстравертом. Амбіверт точно не буде присвячувати свого співрозмовника в подробиці того, що сказав йому позавчора сусід при виході з квартири, що йому тиснуть нові туфлі і про те, що він їв сьогодні на сніданок. Для екстраверта вести такі бесіди — у порядку речей, але, на жаль, дуже часто інтроверти та амбіверти не мають жодного задоволення від того, що вони змушені отримувати подібну інформацію.
- Ще одна риса, яка робить амбіверта схожим на інтроверта – амбіверти є уважними слухачами. Якщо трапиться так, що якась розмова його зацікавить, то вона може легко перейти з режиму душа компанії в режим слухача. Для екстраверта перейти в такий режим буде дуже важко.
- Амбіверти, подібно до інтровертів, не мають проблем, будучи надані самі собі. Для екстраверта усамітнення все-таки не буде зоною комфорту. Тому, порівняно з амбівертом, він докладе більше зусиль для того, щоб повернутися до зовнішнього соціального середовища.
- Пункт, що з попереднього — амбіверти іноді потребують усамітненні. Вони не можуть бути в центрі подій і обертатися в соціумі, тому амбівертам потрібно час від часу відпочивати від активного соціального життя.
- Особисті кордони мають для амбівертів дуже серйозні значення. На відміну від екстравертів, коло спілкування амбівертів набагато вже і допуск до нього відбувається за суворішими критеріями.
Переваги та недоліки амбіверту
Залежно від того, до якого з двох полюсів ближчий амбіверт — до екстраверсії чи інтроверсії — він розділятиме властиві кожному з цих типів переваги та недоліки.
Так, якщо амбіверт буде ближчим за своїм психотипом до інтроверсії, то замкнутість і нетовариські можуть стати одними з недоліків амбіверта, наприклад, при роботі в команді. Але глибина та фокусування на вирішенні проблеми роблять із нього хорошого та класного фахівця. І, навпаки, переваги та недоліки розмістяться протилежним чином, якщо амбіверт перебуватиме ближче до екстраверсії.
Одна з рис амбіверта, яка може зіграти з ним злий жарт, — його гармонійне співіснування з усіма членами соціуму та його самодостатність. Екстраверт бере багато рис та характеристики від обох полюсів психотипів людини і внаслідок цього він може програвати їм обом у кар’єрній гонці.
Інтроверти з дитинства змушені вбудовуватися в соціум і працювати над собою, намагаючись задовольнити вимоги, які суспільство пред’являє до своїх членів. Все-таки, як уже було сказано, повний відхід у себе та відмова від взаємодії із зовнішнім світом вже є аномалією навіть для інтроверта. Це загартовує його характер і робить інтровертів цілеспрямованими та вольовими особистостями, які неухильно прагнуть своєї мети. Екстраверти змушені підтримувати свій соціальний статус, перебуваючи в гущавині людей та подій. Їм хоч-не-хоч доводиться виводити себе до соціально прийнятої норми та своїми амбіціями прокладати собі дорогу до схвалення суспільства. Це дозволяє екстравертам мати можливість реалізовувати себе — перебувати у зовнішній стихії.
Амбіверти в дитинстві найчастіше не мають жодних проблем з адаптацією. Спілкування із зовнішнім світом не так приваблює їх як екстравертів. У зв’язку з цим цей тип особистості є найменш амбітним. Амбіверти постійно перебувають у рівноважному стані, у стані близькому до гармонії, про яку лише мріють екстраверти з інтровертами. Тому дуже часто на кар’єрних сходах і в умінні використовувати наданий життям шанс їх випереджатимуть цілеспрямовані «сусіди» за шкалою психотипів.
Як дізнатися, хто ти: інтроверт, екстраверт чи амбіверт
Більшість людей перебуває у середній частині шкали екстравертності. Це означає, що інтроверт та екстраверт у абсолютному вигляді зустрічається вкрай рідко. І це дуже добре. Кожен має свій темперамент, який розкриває нашу емоційність у тому чи іншою мірою, відбиває вчинки. Але це лише один із пазлів багатогранного характеру людини.
Екстраверти та інтроверти, характеристика яких не повинна зводитися до безапеляційних «душа навстіж» і «вовк-одиначка», насправді можуть потоваришувати. Для цього достатньо позначити межі та побудувати діалог.
Існує чимало тестів для визначення свого типу, але вони не мають великого значення та не повинні визначати твоє життя як істину в останній інстанції. Фахівці вважають, що не можна силоміць змінювати свою особистість, наступаючи «собі на горло». Але при сигналі про вихід із зони комфорту кожен може виявити та розвинути необхідні якості. Тому й різниця між інтровертом та екстравертом така сама, як між усіма людьми – є спільне, але індивідуальність завжди на першому місці.
Ми коротко розглянули поняття екстраверт та інтроверт, але це як гороскоп – умовний поділ, загальні моменти, але стригти всіх під один гребінець не можна. Не так важливо, дві людини поряд чи сто. Набагато важливіше виховувати у собі позитивні особисті якості!
